≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ќ“»Ѕќ–—“¬ќ ƒ≈–∆ј¬: —“јЌ “ј ѕ–ќЅЋ≈ћ»
” сучасних умовах «бройн≥ —или («—) ”крањни ≥ держава в ц≥лому Ї обТЇктом масованого ≥нформац≥йно-психолог≥чного впливу з боку розвинених крањн св≥ту, що обумовлено њњ геопол≥тичним положенн¤м ≥ на¤вн≥стю пол≥тичних, економ≥чних та ≥нших ≥нтерес≥в щодо нашоњ держави. јнал≥з стану ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни показуЇ, що њњ р≥вень не повною м≥рою задовольн¤Ї потреби сусп≥льства й держави. —еред в≥дсутн≥х чинник≥в можна вид≥лити:
Х в≥дсутн≥сть онцепц≥њ ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни;
Х в≥дсутн≥сть м≥жв≥домчого органу, ¤кий би керував д≥¤льностю ус≥х елемент≥в —истеми забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки держави;
Х недостатн¤ розвинен≥сть науково-методичноњ бази щодо забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки, стратег≥њ й тактики веденн¤ ≥нформац≥йноњ боротьби.
«а таких умов держава не спроможна протисто¤ти ≥нформац≥йно - психолог≥чному впливу з боку ≥нших крањн ≥ ефективно вир≥шувати завданн¤ ≥нформац≥йноњ боротьби щодо забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в. ѕри цьому складаютьс¤ ус≥ передумови дл¤ реал≥зац≥њ ≥нформац≥йних загроз нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни. рањна з високим р≥внем ≥нформац≥йноњ озброЇност≥ маЇ змогу керувати крањною з нижчим њњ р≥внем, спр¤мовуючи розвиток ц≥Їњ крањни в своњх ≥нтересах п≥д пост≥йним ≥нформац≥йним контролем.
” «— ”крањни ≥нформац≥йна боротьба повинна розгл¤датись ¤к комплекс скоординованих заход≥в р≥зних вид≥в забезпеченн¤, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ з метою створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ усп≥шного веденн¤ воЇнних д≥й ≥ проведенн¤ операц≥й, ефективного застосуванн¤ своњх в≥йськ (сил), озброЇнн¤ ≥ в≥йськовоњ техн≥ки, а також зниженн¤ ефективност≥ застосуванн¤ в≥йськ (сил) ≥ зброњ противника.[ “олубко ¬.Ѕ., ∆ук —.я., осевцов ¬.ќ. онцептуальн≥ основи ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни // Ќаука ≥ оборона.-2004. -є2. —. 19-25.]
≤нформац≥йна безпека визначаЇтьс¤ ¤к стан захищеност≥ нац≥ональних ≥нтерес≥в в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ в≥д внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х загроз. ƒо основних загроз нац≥ональн≥й безпец≥ в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ держави можна в≥днести:
1.обмеженн¤ свободи слова та доступу громад¤н до ≥нформац≥њ;
2.руйнуванн¤ системи ц≥нностей, духовного та ф≥зичного здоровТ¤ особи, сусп≥льства, негативн≥ зм≥ни њх ц≥льових настанов;
3.блокуванн¤ д≥¤льност≥ державних «ћ≤ по ≥нформуванню внутр≥шньоњ ≥ заруб≥жних аудитор≥й;
4.обмеженн¤ можливостей орган≥в державноњ влади приймати адекватн≥ р≥шенн¤;
5.порушенн¤ штатного режиму функц≥онуванн¤ (руйнуванн¤) критично важливих ≥нформац≥йних мереж, систем управл≥нн¤;
6.несанкц≥онований вит≥к таЇмноњ, конф≥денц≥йноњ та ≥ншоњ ≥нформац≥њ з обмеженим доступом;
7.спотворенн¤ (знищенн¤) ≥нформац≥йних ресурс≥в, програмного забезпеченн¤;
8.створенн¤ умов дл¤ технолог≥чноњ залежност≥ крањни в ≥нформац≥йн≥й сфер≥, низький р≥вень ≥нтегрованост≥ крањни в св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р.
Ќаведений далеко не повний перел≥к загроз дозвол¤Ї показати всю актуальн≥сть ≥ багатогранн≥сть можливих вплив≥в на ≥нформац≥йну сферу держави. «агрози ≥нформац≥йн≥й безпец≥ мають багатогранний характер. ќсоблив≥стю Ї те, що ≥нформац≥йна складова у вигл¤д≥ ≥нформац≥йних ресурс≥в, елемент≥в ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури, ≥ндив≥дуальноњ та сусп≥льноњ св≥домост≥ також присутн¤ в ≥нших сферах нац≥ональноњ безпеки. ÷е обумовлюЇ можлив≥сть впливати через ≥нформац≥йну сферу (процеси збору, обробки, збереженн¤ ≥ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ) на пол≥тичну, економ≥чну, соц≥альну, в≥йськову та ≥нш≥ складов≥ нац≥ональноњ безпеки.
≤нформац≥йне протиборство визначаЇтьс¤ ¤к суперництво соц≥альних систем (крањн, блок≥в крањн) в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ з приводу впливу на т≥ або ≥нш≥ сфери соц≥альних в≥дносин ≥ встановленн¤ контролю над джерелами стратег≥чних ресурс≥в. «а ≥нтенсивн≥стю, масштабами та засобами, ¤к≥ використовуютьс¤, можна вид≥лити наступн≥ ступен≥ ≥нформац≥йного протиборства: ≥нформац≥йна експанс≥¤, ≥нформац≥йна агрес≥¤ та ≥нформац≥йна в≥йна.
≤нформац≥йна експанс≥¤ - д≥¤льн≥сть по дос¤гненню нац≥ональних ≥нтерес≥в методом безконфл≥ктного проникненн¤ в ≥нформац≥йну сферу з метою: поступовоњ, плавноњ, непом≥тноњ дл¤ сусп≥льства зм≥ни системи соц≥альних в≥дносин за зразком системи джерела експанс≥њ; вит≥сненн¤ положень нац≥ональноњ ≥деолог≥њ ≥ нац≥ональноњ системи ц≥нностей ≥ зам≥щенн¤ њх власними ц≥нност¤ми ≥ ≥деолог≥чними установками; зб≥льшенн¤ ступен¤ свого впливу ≥ присутност≥, встановленн¤ контролю над стратег≥чними ≥нформац≥йними ресурсами, ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йною структурою ≥ нац≥ональними «ћ≤;
≤нформац≥йна агрес≥¤ - незаконн≥ д≥њ одн≥Їњ ≥з стор≥н в ≥нформац≥йн≥й сфер≥, спр¤мован≥ на нанесенн¤ супротивнику конкретного, в≥дчутного збитку в окремих област¤х його д≥¤льност≥ шл¤хом обмеженого ≥ локального по своњх масштабах застосуванн¤ сили.
≤нформац≥йна в≥йна - Ї найвищим ступенем ≥нформац≥йного протиборства ≥ спр¤мована на розв'¤занн¤ сусп≥льно-пол≥тичних, ≥деолог≥чних, а також нац≥ональних, територ≥альних та ≥нших конфл≥кт≥в м≥ж державами, народами, нац≥¤ми, класами й соц≥альними групами шл¤хом широкомасштабноњ реал≥зац≥њ способ≥в ≥ метод≥в ≥нформац≥йного насильства.
ћожна вважати, що в ≥нформац≥йн≥й сфер≥ агрес≥¤ переростаЇ у в≥йну в тому випадку, ¤кщо одна ≥з стор≥н конфл≥кту починаЇ широко застосовувати проти своњх супротивник≥в ≥нформац≥йну зброю. ÷ей критер≥й дозвол¤Ї вид≥лити з≥ всього р≥зноман≥тт¤ процес≥в ≥ ¤вищ, що в≥дбуваютьс¤ в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥ так≥, ¤к≥ представл¤ють дл¤ його мирного розвитку найб≥льшу небезпеку.
Ќа сьогодн≥ в≥дсутн≥ м≥жнародн≥ ≥ нац≥ональн≥ правов≥ норми, ¤к≥ дозвол¤ють в мирний час (за в≥дсутност≥ оф≥ц≥йного оголошенн¤ в≥йни з боку агресора) юридично квал≥ф≥кувати ворож≥ д≥њ ≥ноземноњ держави в ≥нформац≥йн≥й сфер≥, що супроводжуютьс¤ нанесенн¤м збитку ≥нформац≥йн≥й або ≥нш≥й безпец≥ крањни, ¤к акц≥њ ≥нформац≥йноњ агрес≥њ або ≥нформац≥йноњ в≥йни. р≥м того, в≥дсутн≥ ч≥тк≥, однозначн≥, закр≥плен≥ юридично критер≥њ оц≥нки отриманого в результат≥ ≥нформац≥йноњ агрес≥њ або ≥нформац≥йноњ в≥йни матер≥ального, морального, ≥ншого збитку. ÷е дозвол¤Ї в мирний час активно використовувати самий небезпечний ≥ агресивний арсенал сил ≥ засоб≥в ≥нформац≥йноњ в≥йни - ¤к основний зас≥б дос¤гненн¤ пол≥тичноњ мети. Ѕеззаперечним л≥дером на шл¤ху впровадженн¤ в практику концепц≥њ ≥нформац≥йного протиборства Ї —Ўј. ƒосить сказати, що витрати, в ц≥й крањн≥ на реал≥зац≥ю даноњ концепц≥њ до 2005р., становл¤ть понад 17 млрд. долар≥в. онцепц≥¤ ≥нформац≥йного протиборства —Ўј на воЇнному р≥вн≥ була покладена в основу при розробц≥ аналог≥чних концепц≥й пров≥дних зах≥дних крањн, а також кер≥вних документ≥в Ќј“ќ по цим питанн¤м.
«а висновками анал≥тик≥в американськоњ корпорац≥њ У–ендФ ≥нформац≥йне протиборство передбачаЇ вир≥шенн¤ наступних задач :
- створенн¤ в крањн≥ противника негативного в≥дношенн¤ до культурноњ спадщини;
- ман≥пулюванн¤ сусп≥льною св≥дом≥стю ≥ пол≥тичною ор≥Їнтац≥Їю груп населенн¤ держави з метою створенн¤ пол≥тичноњ напруги ≥ хаосу;
- дестаб≥л≥зац≥¤ пол≥тичних в≥дношень м≥ж парт≥¤ми, обТЇднанн¤ми ≥ рухами з метою провокац≥њ конфл≥кт≥в, розпаленн¤ недов≥ри, п≥дозр≥лост≥, загостренн¤ пол≥тичноњ боротьби;
- зниженн¤ р≥вн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ орган≥в влади ≥ управл≥нн¤;
- дез≥нформуванн¤ населенн¤ про роботу державних орган≥в, п≥дрив њх авторитета;
- ≥н≥ц≥юванн¤ страйк≥в, масових заворушень та ≥нших акц≥й економ≥чного протесту;
- п≥дрив м≥жнародного авторитету держави, њњ сп≥вроб≥тництва з ≥ншими крањнами.
Ќа воЇнному р≥вн≥ доц≥льно використовувати терм≥н ≥нформац≥йна боротьба за аналог≥Їю рад≥оелектронна боротьба, психолог≥чна боротьба. ≤нформац≥йна боротьба визначаЇтьс¤ ¤к комплекс заход≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ в масштабах збройних сил дл¤ дос¤гненн¤ ≥нформац≥йноњ переваги над противником шл¤хом впливу на ≥нформац≥ю, ¤кою в≥н волод≥Ї, процеси, що залежать в≥д ≥нформац≥њ, ≥нформац≥йн≥ системи, комп'ютерн≥ мереж≥ з одночасним захистом в≥д аналог≥чних вплив≥в з боку противника. ¬ид≥л¤ютьс¤ наступальна й оборонна складов≥ ≥нформац≥йноњ боротьби. р≥м того, перед «— вперше поставлене завданн¤ впливу на противника ще в загрозливий пер≥од.
ќтже, основним завданн¤м ≥нформац≥йноњ боротьби Ї :
- отриманн¤ розв≥дувальноњ ≥нформац≥њ;
- отриманн¤ потр≥бноњ ≥нформац≥њ шл¤хом перехвату ≥ обробки в≥дкритоњ ≥нформац≥њ;
- електромагн≥тний вплив на елементи ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних систем;
- психолог≥чний вплив, спр¤мований проти персоналу та ос≥б, що приймають р≥шенн¤;
- вогневе придушенн¤ (у воЇнний час) елемент≥в ≥нфраструктури державного ≥ воЇнного управл≥нн¤;
- зд≥йсненн¤ несанкц≥онованого доступу до ≥нформац≥йних ресурс≥в з подальшим њх викривленн¤м, знищенн¤м або викраденн¤м, або порушенн¤м нормального функц≥онуванн¤ таких систем;
- захист в≥д аналог≥чних вплив≥в збоку противника.
Ќовизна п≥дходу пол¤гаЇ в комплексному використанн≥ р≥знор≥дних сил дл¤ дос¤гненн¤ глобальноњ мети - ≥нформац≥йноњ переваги.
ƒл¤ реал≥зац≥њ ≥нформац≥йного протиборства на воЇнному ≥ державному р≥вн¤х вид≥л¤ютьс¤ ш≥сть основних складових:
- боротьба ≥з системами управл≥нн¤ супротивника;
- боротьба на основ≥ розв≥дувальних технолог≥й;
- електронна боротьба;
- психолог≥чна боротьба;
- економ≥чна та ≥нформац≥йна боротьба;
- к≥бернетична боротьба (до р≥зновиду ¤коњ можна в≥днести боротьбу з використанн¤м хакер≥в).
ƒал≥ наведена коротка характеристика де¤ких з них.
Ѕоротьба на основ≥ розв≥дувальних технолог≥й Ц пол¤гаЇ в збор≥ та розпод≥ленн≥ розв≥дувальноњ ≥нформац≥њ в≥д датчик≥в у реального або близькому до реального часу дл¤ керуванн¤ бойовими д≥¤ми ≥ наведенн¤ зброњ.
ѕсихолог≥чна боротьба, що складаЇтьс¤ з орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ р≥зних психолог≥чних операц≥й:
1. ќперац≥њ проти вол≥ нац≥њ ;
2. ќперац≥њ проти командуванн¤ супротивника;
3. ќперац≥њ проти ворожих в≥йськ;
4. ќперац≥њ на р≥вн≥ нац≥ональних культур;
—полученн¤ засоб≥в економ≥чноњ й ≥нформац≥йноњ боротьби може ¤вл¤ти собою дв≥ форми - ≥нформац≥йну блокаду й ≥нформац≥йний ≥мпер≥ал≥зм. ѕри цьому п≥д ≥нформац≥йним ≥мпер≥ал≥змом розум≥Їтьс¤ монопольне волод≥нн¤ значною частиною ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ дом≥нуванн¤ з елементами диктату на ринку ≥нформац≥йних послуг. ≤нформац≥йна блокада пол¤гаЇ в припиненн≥ або скороченн≥ обс¤г≥в доступу одн≥Їњ крањни до ≥нформац≥йних ресурс≥в ≥ншоњ держави, що може вплинути на њњ економ≥чне становище або нав≥ть привести до кризовоњ ситуац≥њ.
≥бернетична боротьба - це боротьба в к≥бернетичному (в≥ртуальному) простор≥ Ц простор≥ компТютерно-телекомун≥кац≥йних мереж. ¬она ведетьс¤ спец≥ально створеними п≥дрозд≥лами з використанн¤м самого широкого спектра засоб≥в, включаючи моделюванн¤ й ≥м≥тац≥ю воЇнних д≥й.
Ќалагоджену систему психолог≥чних операц≥й мають не т≥льки пров≥дн≥, а також сум≥жн≥ з ”крањною держави, так≥ ¤к –умун≥¤, ѕольща, “уреччина. ¬же сьогодн≥ вони за складом, техн≥чним оснащенн¤м та чисельн≥стю здатн≥ застосовувати ¤к традиц≥йн≥, так ≥ нов≥тн≥ форми ≥нформац≥йно-психолог≥чного впливу.
–ос≥¤ не мала власноњ державноњ концепц≥њ з проблем ≥нформац≥йного протиборства. ƒе¤к≥ рос≥йськ≥ фах≥вц≥ вважають, що саме њњ в≥дсутн≥сть була одним ≥з фактор≥в розпаду —–—– ≥ поразки у "холодн≥й в≥йн≥".
“аким чином, в концепц≥¤х нац≥ональноњ безпеки багатьох пров≥дних крањн св≥ту визначено, що головною рисою нового стол≥тт¤ буде перенесенн¤ акцент≥в у галузь ≥нформац≥йного протиборства, а дос¤гненн¤ ≥нформац≥йноњ переваги стаЇ обовТ¤зковою умовою перемоги над будь-¤ким противником.